Вірусний гепатит – це не вирок!

Вірусний гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження. Наразі виявлено п'ять основних вірусів гепатиту — типи A, B, C, D і E. Кожен із цих типів може мати серйозні наслідки для здоров'я. Зокрема, гепатити В і С призводять до розвитку хронічного захворювання і, в цілому, є найпоширенішою причиною цирозу і раку печінки.
Гепатит B і C — 2 основних типи з 5 різних інфекцій гепатиту — є причиною 96% всіх випадків смерті від гепатиту. Близько 325 мільйонів людей у світі живуть з хронічною інфекцією, викликаною вірусом гепатиту B або вірусом гепатиту C.
Шляхи передачі гепатиту В:
при народженні від матері до дитини
незахищені статеві контакти
небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов'язані з контактом з кров'ю (татуювання, пірсинг тощо)
використання нестерильного ін'єкційного інструментарію при вживанні наркотиків
Гепатит В є небезпечним і для працівників охорони здоров'я, які можуть мати травми від уколів голками при догляді за пацієнтами, інфікованими ВГВ.
Найкращий та найбільш ефективний спосіб попередження інфікування ВГВ — це вакцинація.
Яким чином гепатит В НЕ передається?
Вірус гепатиту В не передається через столові прибори, при годуванні груддю, через обійми, поцілунки, рукостискання, кашель, чхання, використання громадських басейнів або аналогічних об'єктів.
Вірус гепатиту С (HCV), в основному, передається при контакті з інфікованою кров'ю чи біологічними рідинами інфікованої людини. Найпоширеніші шляхи передачі:
небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов'язані з контактом з кров'ю (татуювання, пірсинг тощо)
використання не стерилізованих побутових та професійних приладів після інфікованої людини (зубні щітки, манікюрні ножиці, бритви тощо)
використання нестерильного ін'єкційного інструментарію при вживанні наркотиків
при переливанні крові та її компонентів.
Можлива також передача інфекції під час незахищеного статевого контакту, але це відбувається набагато рідше. Крім того, ВГС може передаватися від матері до дитини. Вакцини проти гепатиту С не існує.
Гепатит С не передається через грудне молоко, харчові продукти або воду, при побутових контактах, наприклад обіймах, поцілунках і споживанні продуктів і напоїв спільно з інфікованою особою.
За оціночними даними 3,6% населення України хворі на гепатит С, ще 1,5% — на гепатит В. Обидва віруси можуть спричинити як гостру, так і хронічну інфекцію. Окрім того, у значної кількості осіб із хронічною інфекцією розвивається цироз або рак печінки.
Водночас ефективне лікування існує. В Україні наразі доступне безкоштовне лікування вірусних гепатитів, препаратами закупленими за кошти державного бюджету. Щорічно відповідно до потреб визначених регіонами закупаються препарати необхідні для лікування пацієнтів із вірусними гепатитами. Окрім того, лікування вірусних гепатитів серед груп підвищеного ризику регулярно підтримується міжнародними партнерами та українськими фундаціями.
Із 2019 року Україна взяла на себе зобов’язання до 2030 року вилікувати 90% пацієнтів із вірусним гепатитом С та охопити лікуванням від вірусного гепатиту В 40% тих, хто потребує лікування, затвердивши розпорядження КМУ № 1415-р від 27 листопада 2019 року «Державну стратегію у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року».
Як не дивно позитивно на доступ до лікування вірусних гепатитів вплинув COVID-19. До 2020 року в більшості регіонів було визначено лише один-два заклади охорони здоров’я вторинної або третинної ланки, до якого розподілялись ліки і в яких безпосередньо здійснювалось лікування пацієнтів із вірусними гепатитами. 18 з 25 ЗОЗ, визначені як профільні щодо лікування ВГ у 2020 році були визначені лікарнями, що приймають хворих на COVID-19, у зв’язку із чим набір пацієнтів у більшості ЗОЗ на певний час або повністю зупинився або значно сповільнились його темпи. Тому Міністерством охорони здоров’я України було прийнято рішення децентралізувати надання послуг і значно розширити кількість лікувальних закладів, які прийматимуть і лікуватимуть пацієнтів з вірусними гепатитами.
Відповідно до Стандартів лікування вірусних гепатитів, гепатит С у більшості пацієнтів може лікуватися не тільки лікарями-інфекціоністами або лікарями-гастроентерологами, а й лікарями-терапевтами, лікарями загальної практики — сімейної медицини, що значно спрошує маршрут пацієнтів для отримання лікування.
Попри те наразі спостерігається тенденція зменшення звернень пацієнтів з метою отримання лікування. Важко виокремити єдину причину зниження звернень. Хоча лікування є вкрай важливим для попередження поширення гепатиту. Люди часто навіть не підозрюють про наявність у себе гепатиту і передають хворобу іншим.
На вирішення цієї проблеми організацією Texty.org.ua спільно з Центром громадського здоров’я МОЗ України у межах проєкту USAID/UK aid «Прозорість і підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS» реалізується проект «Моніторинг наявності препаратів для лікування ВГС та ВГВ для дорослих та дітей». Проектом запропоновано візуалізацію на основі наборів відкритих даних щодо наявності в тому чи іншому закладі охорони здоров’я залишків препаратів для лікування вірусних гепатитів, оприлюднених на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних. Дані кожної лікарні оновлюються щомісячно.
Завдяки візуалізації даних громадяни можуть дізнатися про наявність конкретного препарату в лікарнях і, відповідно, стати на облік та отримати ці препарати за потреби. Дані про наявність медичних препаратів дають громадськості змогу контролювати використання коштів державного бюджету та запобігають низці корупційних ризиків. Зокрема, унеможливлюють відмову пацієнтам в отриманні безкоштовного лікування.
Отримати інформацію про Інструмент, заклади охорони здоров’я та залишки препаратів можна за посиланням: https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/virusni-gepatiti/monitoring-nayavnosti-preparativ-dlya-likuvannya-vgs-i-vgv-dlya-doroslikh-i-ditey


2021-07-23 Переглядів: 43

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *